Друга частина дилогії «Липневі грози», що переносить глядача в 1990 рік і розповідає, що відбулося після першої хвилі протестів кінця 1980-х. Тепер боротьбу за свої права потрібно продовжувати не на площі, а в коридорах влади. Відповідно, змінюються герої та інтонації. Дехто з тих, хто ще недавно стояв на площі перетворюється на профспілкових чиновників, які не готові піти у відставку, визнати провину або вести будь-який діалог.