Його батьки мріяли, аби він став вченим, інтелектуалом, людиною мистецтва. А він ганяв шкіряний м’яч і засмучував їх своїм недоречним, на їхній погляд, захопленням.

Улюбленець вболівальників київського «Динамо» нападник Олег Базилевич міг таким і залишитися в історії українського футболу. Але він вирішив стати тренером. І тут розпочалася нова сторінка його життя.

Олег Базилевич завжди порівнював роботу тренера з мистецтвом режисури. І назвав свою теорію підготовки футболістів «Системою»...

Разом зі своїм другом та колегою Валерієм Лобановським   він досяг найвищого успіху і міжнародного визнання.  Київське «Динамо» без легіонерів-бразильців з тренерами-киянами Валерієм Лобановським та Олегом Базилевичем ставало найкращою командою світу. А вони обидва визнавалися найкращими футбольними тренерами на Земній кулі!

Але раптом він втратив роботу і друзів. Згодом – очолив ташкентський «Пахтакор». І ця команда, керуючись настановами молодого тренера-науковця здійснила нечуваний стрибок у класі гри. Але незабаром уся загинула в авіаційній катастрофі. Олег Базилевич, який летів іншим рейсом був єдиним, хто залишився живим.

Життя Олега Базилевича схоже на пригодницький роман – з карколомними злетами, страшними падіннями, екзотичними подорожами та майже детективними пригодами.