За мотивами оповідання Валер’яна Підмогильного «В епідемічному бараці».

Острів. Початок 1990-х. В селищі триває невідома епідемія, від якої масово вмирають люди. Залишились декілька людей, що живуть в лікарні: це головний лікар Міша, столяр Коля, старенька Олена Ігорівна, Настя та Аня зі своїм сином Антоном. Щоб втекти з острова Настя знаходить в одному із закинутих помешкань ікону, яку збирається віддати чоловікові, що має її забрати на човні. Але за одну ніч усе змінюється – Настя вирішує пожертвувати своїм майбутнім заради Антона.