Не вірю власному щастю, Що можна слово «Ти!» прокричати. Взяти в долоню твою руку, Глянути в очі, й про все забути. Рук ніколи не рознімати, Тільки тим, що любимо, займатись. А колись потім, по закону Неба – В планету хмар злітати, підійматись…