Що мені сподобалося: 
акторський каст (разом із головними героями, звісно) - В'ячеслав Довженко, Ірма Вітовська, Андрій Ісаєнко, Тетяна Малкова, Іван Шаран, Альона Узлюк, Олександр Кобзар, Марічка Хоменко та ін., - було задоволенням бачити їх у цій історії;
класний дебют Кирила Парастаєва на великому екрані: режисери та кастинг-менеджери, починайте займати чергу з пропозиціями нових ролей;
добре прописані персонажі, ставлення до яких формується в тебе з перших хвилин їхньої появи на екрані;
любов до Києва, з якою знято цю стрічку;
добре підмічені "внутряки" креативної та маркетингової сфери.

Що мені не сподобалося:
сценарні та сюжетні пробіли: деякі речі видавалися мені пропущеними, деякі - занадто пришвидшеними. Через це в деяких епізодах не вистачило атмосфери для сприйняття. Здається, якщо розширити цю історію до серіального формату, то це можна було б пропрацювати;
кількість продакт-плейсменту та спосіб його подачі: з одного боку я розумію, що для кіновиробництва треба немало грошей, а з іншого - деякі сцени сприймалися рекламними роликами, а не частинами фільму;
участь деяких запрошених зірок із проєктів 1+1 Media: медійність у даному випадку не дорівнювала якості. 

Висновок: "Випробувальний термін" - легка й романтична стрічка зі своїми перевагами та недоліками, якої не вистачало в українському кінематографі. Тут вам знайдеться місце і для сміху, і для крінжу, і для вболівання в моменті. 

P.S. Не очікувала, що копірайтерка Соня буде в чомусь схожа на мене: на минулій роботі мені казали, що я - найтихіша копірайтерка, яку вони бачили. Але я, скоріше, - гібрид Соні та Романа, ще й із легким фльором Іллі.