15 жовтня кінотеатри "Мультиплекс" у багатьох містах України стали свідками особливої історії - благодійного допрем'єрного показу фільму "Феномен Курбаса" від "Загону Кіноманів" і Віталія Гордієнка про українського режисера, актора та теоретика театру, представника "Розстріляного відродження" Леся Курбаса. 

Не знаю, як було в інших кінотеатрах, але в Києві, у ТРЦ "Проспект" сеанс був ніби трошки оповитий таємницею - не було рекламних постерів абощо. Тільки спитавши в касі, можна було зрозуміти, що відбудеться цього вечора. 

Спойлер: відбулася магія у заповненому залі №7 (моє улюблене число)

Стрічка "Феномен Курбаса" зберегла фірмову стилістику великих робіт "Загону Кіноманів", разом із цим додавши анімаційну частину від режисерки анімації Анастасії Фалілеєвої. Анімація впліталася в основну канву оповіді вставками, що певним чином емоційно повертають тебе "з небес на землю": на фоні яскравого та насиченого творчого шляху Леся Степановича тобі не забути про те, що з ним робила совєцька система.

Зацікавлюють підхід до кадру, його композиції та крупності. В сценах, де присутні спікери, локації мають ніби більше простору й повітря, а деякі плани знімалися з активної камери. Часом - такої активної, що це трішки збивало. Однак вважаймо це візуальним проявом свободи творчого пошуку, яким надихаєшся від творчості Курбаса. 

У "Феномені Курбаса" ми дізнаємося про буремний життєвий шлях Леся Курбаса не з позиції мученика. Натомість ми бачимо злуку небайдужості до життя, жаги до нового та дослідження чогось начебто вже давно знайомого. Саме це дозволило йому створювати такі неймовірні роботи з його акторами, режисерами, драматургом Миколою Кулішем і художником Вадимом Меллером. (Я мало не заверещала від подиву, як дитина, коли побачила в одному з кадрів кольорову версію свого татуювання - ескіз Вадима Георгійовича до вистави «Маски»)

Який післясмак залишається в кінці перегляду "Феномену Курбаса"? Натхнення й мотивація. Натхнення та мотивація йти творити те, від чого горять очі. Бо, дивлячись на видатну постать Леся Курбаса, діяти інакше просто не виходить. 

Тож неодмінно перегляньте цю стрічку сьогодні на YouTube, щоб дізнатися більше про важливу сторінку української культури, що надихає у сьогоденні.

P.S. Вищі сили, почуйте мене: якщо десь ви колись замислили художній байопік про Леся Степановича, то хай його там у різні періоди життя грають Всеволод Сорока та Олег Стефан!