1970-і роки. Андрій Довженко – молода, творча, волелюбна людина, з’ясовує страшну правду – більшість обвинувачених за статтею «антирадянська діяльність» відправляли не до в’язниці, а до психіатричних лікарень спеціального типу, приписуючи їм вигаданий в кабінетах КДБ діагноз – «млявоплинна шизофренія».

Андрій потрапляє у справжнє пекло каральної психіатрії. Перед ним постає непростий вибір – співпрацювати з КДБ і повернутися до сім’ї чи розкрити правду про дисидентів, закатованих у психлікарнях. 

Молода полька Кароліна вирушає в подорож по Волині, звідки походить її сім'я. Її родичі загинули під час так званої Волинської різанини у 1943 році. Це травма, яка болить і досі. Кароліна мандрує пішки, її супроводжує з камерою український оператор Олександр. Вони розмовляють з мешканцями Волині про минулі події.

Це фільм про крихти добра, про пам'ять і примирення з власним минулим. Це голос молодого покоління в процесі польсько-українського порозуміння.

Воєнна драма про історії двох сімей, де дорослі чоловіки взяли до рук зброю, відтак схрестили свої долі.

Як віддати батьківський борг по той бік лінії фронту? Чому вбиватиме лікар і коли вірити ворогу? Чим війна на сході України не схожа на жодну іншу війну у світі? Це глибоко кінематографічний погляд на стосунки батьків та дорослих дітей в обставинах російського вторгнення в Україну.