Taste of Freedom

Rating

Фільм «Смак пристрасті» вийшов невмілим поєднанням кулінарного шоу та діснеєвської історії про Попелюшку. Намагання творців стрічки захопити глядачів приготуванням їжі могло б спрацювати, якби окрім класного вигляду страв, над якими працювали три шефи та три фудстилісти, їм вдалося добре зобразити процес «життя» ресторанної кухні. Бо хоч актори і пройшли стажування у Якутова, проте вилилось це у сцени на кшталт збивання суміші шуруповертом замість міксера. Так само авторам не вдалося відтворити діснеєвський дух. Все, на що вистачило таланту режисера Олександра Березаня та оператора-постановника Євгенiя Усанова («Перший код», «Область героїв»), це влупити яскраве світло у вікно у кожній сцені, так щоб пилюку було видно, чи обвішати кожне дерево гірляндами. А ще, звісно, треба якомога частіше мочити персонажів, щоб виглядало романтичніше. Ну а якісний CGI зіпсувала вже Iрина Кудашова, яка не змогла переконливо дивуватися уявним стравам, що оживають зі сторінок книги Франко. Невдалою вийшла і сценарна робота Олени Моренцової-Шулик та Олександри Вiтязєвої, яка не тягне навіть на романтичну мелодраму, зважаючи як неоковирно розвиваються стосунки головної героїні з айтішником, а тим більше шеф-кухаря з су-шефом. І це при тому, що Моренцова-Шулик написала до виходу фільму цілу книгу під тією ж назвою. Але чомусь екранна Варя не розмовляє як жива людина, а сипле пафосними життєствердними фразами, немов з дівочих груп у соцмережах. При цьому шлях до успіху дівчина прокладає брехнею, вигадуючи неіснуючий досвід, аби влаштуватися на роботу. І хоч її старші колеги справедливо зауважують, що негоже знецінювати таким чином їх багаторічну працю, якою вони дослужилися до своїх посад, та сюжет стрічки робить правою саме Варю з її нечесним підходом. Єдине, що є хорошого у «Смаку пристрасті» – це власне ідея використати книгу Ольги Франко, яка була заборонена за совєтів як «буржуазна література». Промоція української кухні, з борщем з вушками, копченою сливою чи буряковим квасом – це те, на чому зробив кар’єру Клопотенко і могли зробити гарне кіно Ganza Film. Використання малюнків та шрифтів з оригінальної книги, якісна комп’ютерна графіка та запрошення справжніх правнучки та праправнучки Франко – це те, за що можна похвалити творців стрічки. Як і за якісний маркетинг з випуском кліпу Джамали, спеціальним меню ресторану «Канапа» тощо. Залишається сподіватися, що глядач піде на це яскраве кіно охочіше, аніж на стрічку про іншого Франка. Повна рецензія: https://kinowar.com/%D0%BE%D1%82%D0%B7%D1%8B%D0%B2%D1%8B-%D0%BE-%D1%84%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D1%85/smak-svobody/?fbclid=IwAR3tQwnmw5Un8ArH3VQF1H19p_i6Ulp-1abbSsJw7-J5ifIEnT2--8sNsus

Rating

Movie Critics: 5, Spectators: 8